Аналіз калу на глисти

Носіями гельмінтів, або глистів є половина населення Землі. Потрапивши в травний тракт, гельмінти можуть поширюватися в будь-які органи, в тому числі в печінку, легені, серце і мозок.

При цьому, вони стають причиною затримки токсинів в організмі — через ураження печінки; захворювання анемія — внаслідок порушення засвоєння їжі і постійної мікрокрововтраті; механічних уражень тканин.

Запущені гельмінтози здатні привести до летального результату.

Деякі їх симптоми:

  • підвищення або зниження апетиту,
  • схуднення,
  • порушення імунітету і поява алергічних реакцій на пил або ту чи іншу їжу,
  • зменшення дієвості вакцин,
  • ускладнення наявних хвороб,
  • порушення роботи нервової системи.

Аналіз калу на глисти є поширеним, хоч і не ідеальним способом їх виявлення.

Коли потрібно здавати аналіз калу на глисти?

Аналіз калу на глисти може дати невірний результат, якщо збір фекалій здійснюється при наступних обставинах:

  • коли пацієнт приймає протипаразитарні препарати,
  • після масляних клізм,
  • після рентгенівського обстеження з використанням препаратів барію.

Як підготуватися, і як проводять аналіз калу на глисти?

Щоб не допустити зниження достовірності дослідження, збір фекалій необхідно проводити так, як описано далі.

Зразок потрібно помістити в чисту і суху ємність зі скла або пластику; підійде спеціальний стаканчик для збору фекалій, який продається в аптеках.

Не слід допускати потрапляння на випорожнення будь-яких домішок: сечі, виділень з уретри і інших ділянок тіла, лікарських препаратів.

Якщо випорожнення висохнуть до проведення дослідження, то його достовірність знизиться. Тому, кількість фекалій повинна становити не менше 25% обсягу стаканчика, а проводитися аналіз калу на глисти повинен в день взяття зразка.

Бажано, щоб фекалії не встигли охолонути до початку проведення дослідження.

Якщо тимчасова затримка між взяттям і дослідженням зразка неминуча, то останній поміщається на зберігання в хімічний консервант (рідина Барбагалло, гліцерин, 10% -й формалін або 70% -й етанол).

Застосовуються наступні лабораторні методи виявлення гельмінтів в екскрементах:

  • Відмучування. Лаборант розтирає з водою або фізіологічним розчином фрагмент випорожнень розміром з виноградину до напіврідкого стану і поміщає отриману емульсію в чашку Петрі. Потім він витягує пінцетом світлі вкраплення і розглядає їх під лупою, іноді під мікроскопом. Досліджуючи форму витягнутих частинок, лаборант визначає наявність серед них фрагментів глистів, а також вид цих глистів.
  • Відстоювання. Екскременти змішують з водою, через деякий час зливають рідину з осаду. Ці дії повторюють ще кілька разів і досліджують осад.
  • Нативний мазок. Суспензія зразка в краплі рідини досліджується під мікроскопом. Метод дозволяє виявити найпростіших на вегетативній стадії, а також яйця гельмінтів і по їх формі визначити вид даних паразитів. Негативний результат може виявитися помилковим при досить низькій чисельності паразитів.
  • Товсті мазки фекалій. Дозволяє досліджувати зразок більшого обсягу в чому вищеописані методи. За рахунок цього достовірність даного методу наближається до 85%. Фрагмент калу масою приблизно 100 мг (розміром з горошину) поміщають на скло, накривають змоченою в просвітлюючому розчині целофановою пластиною, натискають на пластину для додання зразком рівномірної товщини і залишають на годину при кімнатній температурі. Потім, просвітлений препарат досліджують під мікроскопом.
  • Осадження — збирання паразитів і їх яєць в осаді в рідкому середовищі (по Красильникову, по Берману, по Шульману).
  • Спливання — збирання паразитів і їх яєць на поверхні рідкого середовища (по Калантарян, по Фюллеборну).

Дослідження самих фекалій є не єдиним способом виявлення глистів в кишечнику.

Найпоширеніший вид гельмінтів — гострики — відкладають яйця не в калі, а в шкірних складках навколо анального отвору. Тому, для їх виявлення доцільно проводити дослідження мазка з ділянки навколо анального отвору. Взяття його здійснює медсестра за допомогою дерев’яного шпателя, палички зі змоченим в гліцерині ватним тампоном, липкої стрічки або клейких очних лопаток.

Яка точність аналізу калу на глисти?

Якщо при використанні будь-якого з перерахованих вище методів паразити були знайдені, то в їх присутності немає ніяких сумнівів. Однак якщо паразити не виявлені, констатувати їх відсутність не можна.

Можливих причин помилкового негативного результату дослідження випорожнень на наявність глистів кілька:

  • нерівномірний розподіл паразитів і їх яєць в калових масах,
  • низька концентрація паразитів і їх яєць в калових масах,
  • неправильний збір та зберігання зразка.

Який може бути результат аналізу? Що можуть знайти?

На підставі позитивного результату дослідження ставиться діагноз гельмінтоз із зазначенням типу виявлених гельмінтів.

Які види глистів не знайдуть в результаті аналізу калу?

З тисяч видів відомих в даний час видів глистів паразитують від 70 до 300 (за різними даними).

До теперішнього моменту не повідомлялося про існування таких видів гельмінтів, які неможливо було б виявити лабораторними методами.

Чи можуть бути глисти, але на аналізах їх немає?

Достовірність негативного результату пошуку гельмінтів в екскрементах, навіть при використанні найбільш точних методів, далека від 100%. Навіть при повторних проведеннях дослідження може не виявити паразитів, які в дійсності присутні в кишечнику. Однак, якщо в трьох зразках випорожнень, взятих з інтервалом 2-4 дня, глистів не знайдено, то констатують відсутність гельминтозу у пацієнта.

Найбільш точними є наступні методи:

  • мазок з ділянки навколо анального отвору, взятого за допомогою очних лопаток,
  • товстий мазок фекалій,
  • методи осадження і спливання.

ВІДЕО Какие анализы выявляют глисты? — Доктор Комаровский

ВІДЕО Анализ кала на глисты Сделать лучше несколько раз — Наше здоровье

Залишити коментар

 

 

 

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>