Ангіна. Симптоми. Діагностика. Лікування.

Ангіна (від лат. Angere — стискати, здавлювати) — загальне інфекційне захворювання з місцевими проявами у вигляді гострого запалення одного або декількох компонентів лімфаденоїдного глоткового кільця, найчастіше піднебінних мигдалин. Термін «ангіна» відомий з часів античної медицини, до теперішнього часу з ним пов’язують багато патологічні зміни ротоглотки, що мають загальні симптоми, але різняться за етіологією та перебігом.

Класифікація

Загальноприйнято поділ ангін на три типи.
Первинні ангіни (звичайні, прості, банальні).
Гострі запальні захворювання з клінічними ознаками ураження тільки лімфаденоїдного кільця глотки.
Вторинні (симптоматичні) ангіни.
Поразка мигдалин при гострих інфекційних захворюваннях (скарлатині, дифтерії, інфекційному мононуклеозі тощо).
Поразка мигдалин при захворюваннях системи крові (агранулоцитоз, аліментарно-токсичної алейкія, лейкоз).
Специфічні ангіни — етіологічним чинником виступає специфічна інфекція (наприклад, ангіна Симановского-Плаута-Венсана, грибкова ангіна).

Первинні ангіни

Етіологія

Найчастіше (у 85% випадків) первинні ангіни викликає ß-гемолітичний стрептокок групи А, рідше — золотистий стафілокок, пневмокок або змішана мікрофлора.

Епідеміологія

Первинна ангіна — одна з найбільш поширених захворювань верхніх дихальних шляхів, за частотою поступається тільки ГРВІ. Захворюваність має виражений сезонний характер (весна, осінь). Хворіють переважно діти та особи молодого віку (до 35 років). Джерело інфекції — хворі на ангіну, а також носії стрептококів, що виділяють у зовнішнє середовище велику кількість збудників при розмові і кашлі. Основний шлях інфікування — повітряно-крапельний, також можливе зараження контактно-побутовим та аліментарним шляхами. Сприйнятливість до стрептококів висока, особливо у дітей. Менше значення має ендогенне інфікування (при наявності в порожнині рота і глотці вогнищ хронічної інфекції, наприклад, карієсу зубів, захворювань ясен і т.д.).

Патогенез

Вхідні ворота інфекції — лімфоїдна тканина ротоглотки, де формується первинний осередок запалення. Привертають до розвитку ангіни загальне та місцеве переохолодження, запилена або загазована атмосфера, підвищена сухість повітря, порушення носового дихання, гіповітаміноз, зниження імунітету і т.д. Найчастіше ангіна розвивається після перенесеного ГРВІ. Збудники ГРВІ знижують захисні функції епітеліального покриву і сприяють інвазії стрептококів. Фіксація ß-гемолітичного стрептокока на поверхні мигдалин і інших скупчень лімфоїдної тканини зумовлена ​​спорідненістю низки антигенних структур мікроба, зокрема ліпотейхоевой кислоти, до епітелію лімфоїдного апарату ротоглотки. М-протеїн стрептококів знижує фагоцитарну активність лейкоцитів на місці вхідних воріт і тим самим сприяє підвищенню сприйнятливості дитини до цього захворювання. Патогенної дії стрептококів не обмежується лише місцевим пошкодженням, що призводить до розвитку ангіни. Продукти життєдіяльності стрептококів (в першу чергу токсини), потрапляючи в кров, викликають порушення терморегуляції, токсичне ураження нервової та серцево-судинної систем, а також можуть запускати імунопатологічні процеси, що призводять до розвитку метатонзіллярних захворювань (ревматизму, гломерулонефриту). Особливо великий ризик розвитку метатонзіллярних захворювань при часто рецидивуючій стрептококової ангіні.

Класифікація

Залежно від характеру і глибини ураження мигдаликів виділяють катаральну, фолікулярну, лакунарну і некротическую ангіни. За ступенем тяжкості виділяють легку, среднетяжелую і важку форми захворювання. Тяжкість ангіни визначають з урахуванням виразності загальних і місцевих змін, причому вирішальне значення мають загальні прояви.

Як правило, клінічна картина відповідає даним фарингоскопии, однак абсолютної відповідності між морфологічними формами захворювання і формами за ступенем тяжкості немає. Найбільш легко протікає катаральна ангіна, найбільш важко — некротична.

Клінічна картина

Тривалість інкубаційного періоду становить від 10-12 годин до 2-3 діб. Захворювання починається гостро. Підвищується температура тіла, виникає озноб, з’являються болі при ковтанні. Збільшуються і стають болючими регіонарні лімфатичні вузли. Виразність лихоманки, інтоксикації і Фарінгоскопіческі картина залежать від форми захворювання.
Катаральна ангіна. Характерно переважно поверхневе ураження мигдалин. Ознаки інтоксикації виражені помірно. Температура тіла субфебрильна. Зміни крові відсутні або незначні. При фарингоскопии виявляють яскраву розлиту гіперемію, захоплюючу м’яке і тверде небо, задню стінку глотки. Рідше гіперемія обмежується мигдалинами і піднебінними дужками. Мигдалини збільшуються переважно за рахунок інфільтрації і набряклості. Захворювання триває 1-2 дні, після чого запальні явища в горлі стихають, або розвивається інша форма ангіни (лакунарна або фолікулярна).

Лакунарна і фолікулярна ангіни протікають з більш вираженою симптоматикою. Температура тіла підвищується до 39-40 «С. Виражені явища інтоксикації (загальна слабкість, головний біль, болі в серці, суглобах і м’язах). В загальному аналізі крові виявляють лейкоцитоз з нейтрофільний зсув вліво, збільшення ШОЕ до 40-50 мм / ч. У сечі іноді виявляють сліди білка, еритроцити.
Лакунарна ангіна характеризується ураженням мигдаликів в області лакун з поширенням гнійного нальоту на вільну поверхню піднебінних мигдалин. При фарингоскопии виявляють виражену гіперемію, набряк і інфільтрацію мигдалин, розширення лакун. Жовтувато-біле фібринозно-гнійний вміст лакун утворює на поверхні мигдалин пухкий наліт у вигляді дрібних вогнищ або плівки. Наліт не виходить за межі мигдаликів, легко видаляється, не залишаючи кровоточить дефекту.
Фолікулярна ангіна характеризується переважним ураженням фолікулярного апарату мигдаликів. Фарінгоскопіческі картина: мигдалини гіпертрофовані, різко набряклі, крізь епітеліальний покрив просвічують нагноившиеся фолікули у вигляді білувато-жовтуватих утворень завбільшки з головку шпильки (картина «зоряного неба»). Нагноівшіеся фолікули розкриваються, утворюючи гнійний наліт, не поширюється за межі мигдалин.
Некротична ангіна. Характерні більш виражені загальні та місцеві прояви, ніж при вищеперелічених формах (виражена стійка лихоманка, повторна блювота, сплутаність свідомості і т.д.). При дослідженні крові виявляють виражений лейкоцитоз, нейтрофільоз, різкий зсув лейкоцитарної формули вліво, значне збільшення СОЕ. Фарінгоскопіческі картина: уражені ділянки тканини мигдалин покриті йдуть углиб слизової оболонки нальотом з нерівною, поритої, тьмяною поверхнею зеленувато-жовтого або сірого кольору. Часто уражені ділянки просочуються фібрином і стають щільними; при їх видаленні залишається кровоточить. Після відторгнення некротизованих ділянок утворюється глибокий дефект тканини розміром 1-2 см у поперечнику, часто неправильної форми, з нерівним горбистим дном. Некрози можуть поширюватися за межі мигдаликів на дужки, язичок, задню стінку глотки.

Ускладнення. Виділяють ранні та пізні ускладнення ангіни.
Ранні ускладнення виникають під час хвороби і зазвичай обумовлені поширенням запалення на прилеглі органи і тканини (перітонзілліт, паратонзіллярний абсцес, гнійний лімфаденіт регіонарних лімфатичних вузлів, синусити, отити, тонзіллогенний медіастиніт).
Пізні ускладнення розвиваються через 3-4 тижні і зазвичай мають інфекційно-алергічну етіологію (суглобовий ревматизм і ревмокардит, постстрептококовий гломерулонефрит).

Діагностика та диференціальна діагностика

Діагноз стрептококової ангіни грунтується переважно на даних клінічної картини і фарінгоскопіі. З лабораторних досліджень застосовують бактеріологічні (виявлення в посівах слизу з ротоглотки ß-гемолітичного стрептокока групи А) і серологічні (наростання титрів антитіл до антигенів стрептокока) дослідження.

Лікування

Лікування зазвичай проводять амбулаторно. При важкому перебігу показана госпіталізація в інфекційне відділення. Необхідні щадна дієта, багата вітамінами С і групи В, рясне пиття. Основу лікування становить антибактеріальна терапія. Застосовують феноксиметилпенициллин, амоксицилін з клавулановою кислотою (наприклад, АУГМЕНТИН, амоксиклав), цефалоспорини (цефаклор, цефуроксим, Зінат), макроліди (еритроміцин, азитроміцин), сульфаніламіди (котрімаксозол). Тривалість курсу лікування — 5-7 днів. Для місцевого лікування використовують Фузафунжін (Биопарокс) (протипоказаний дітям до 2,5 років), амбазон (фарингосепт), граміцидин (граміцидин С), зрошення мигдалин (каметон, Інгаліпт, себідін тощо), полоскання відварами лікарських рослин (ромашки, календули тощо) і розчинами антисептиків, наприклад нітрофуралом (фурацилін).

При вираженому регіонарному лімфаденіті рекомендують тепло на область шиї (ватно-марлева пов’язка і зігріваючі компреси), проводять мікрохвильову або УВЧ-терапію.

Профілактика

Специфічна профілактика не розроблена. Для попередження розповсюдження інфекції велике значення має своєчасна ізоляція хворих на ангіну. Індивідуальна профілактика полягає в підвищенні загальної резистентності організму (загартовування), усунення дратівливих факторів (пилу, диму, надмірної сухості повітря), своєчасної санації вогнищ хронічної інфекції (при синуситі, карієсі зубів), ліквідації причин, що ускладнюють вільне дихання через ніс (викривлення перегородки носа , аденоїди).

Прогноз

При катаральній ангіні прогноз сприятливий. При лакунарній і фолікулярної ангінах прогноз також сприятливий, але після них, незалежно від тяжкості перебігу, часто розвивається хронічний тонзиліт. Після ангін, обумовлених ß-гемолітичним стрептококом групи А, незалежно від форми захворювання, можливий розвиток ревматизму і гломерулонефриту.

АНГІНА ВТОРИННІ

Вторинна ангіна — гостре запалення компонентів лімфатичного глоткового кільця (частіше піднебінних мигдалин), обумовлене системним захворюванням. Вторинні ангіни можуть розвинутися при багатьох інфекційних захворюваннях: кору, скарлатині, дифтерії, інфекційному мононуклеозі, аденовірусної та герпетичної інфекції, сифіліс та ін Окрему групу становлять ангіни, що розвиваються при агранулоцитозі і лейкозах.

Специфічні ангіни

Грибкова ангіна

Захворювання викликають дріжджоподібні гриби роду Candida albicans в симбіозі з патологічними коками.

Епідеміологія. Захворюваність грибкової (кандидозної) ангіною значно зросла в останні десятиліття, що пов’язано з широким застосуванням антибіотиків і глюкокортикоїдів. Захворювання частіше розвивається у дітей раннього віку. Грибкова ангіна зазвичай виникає на фоні інших захворювань (у тому числі ГРВІ) після тривалого лікування антибіотиками. Більш ніж у 50% хворих грибкова ангіна розвивається на тлі хронічного тонзиліту.

Клінічна картина. Загальний стан практично не страждає. Симптоми інтоксикації виражені слабо. Температура тіла нормальна, рідше субфебрильна, гіперемія зіву незначна, біль у горлі помірна або взагалі відсутня. Іноді хворий пред’являє скарги на нездужання і розбитість, помірний головний біль. Регіонарні лімфатичні вузли збільшуються незначно, при пальпації мало болючі. При фарингоскопии виявляють накладення на мигдалинах білого або біло-жовтого кольору, точкові або у вигляді острівців. Іноді аналогічні нальоти виявляють на слизовій оболонці щік і язика, що полегшує діагностику. Нальоти легко знімаються, при цьому оголюється гладка, трохи більш гіперемована слизова оболонка («лакована слизова оболонка»).

Діагностика. Діагностика грунтується на клінічній картині і результатах мікологічного дослідження нальотів з мигдалин.

Лікування. Перш за все слід скасувати антибіотики. Призначають загальнозміцнювальну терапію і вітаміни (С, К і групи В) або застосовують дифлюкан, амфотерицин В. Повторні курси ністатину, леворина поєднують з промиванням мигдалин розчином леворина, ністатину. Якщо, незважаючи на проведену терапію, грибкова ангіна приймає затяжний і рецидивуючий перебіг, показано оперативне лікування (двостороння тонзилектомія).

Прогноз. При адекватному лікуванні прогноз сприятливий.

Виразково-плівчаста ангіна

Виразково-плівчаста ангіна (ангіна Симановского-Плаута-Венсана) — гостре запальне захворювання піднебінних мигдалин, викликане знаходяться в симбіозі веретеноподібної паличкою Плаута-Венсана і спірохети Венсана, що характеризується утворенням поверхневих виразок, покритих брудно-зеленим нальотом, мають гнильний запах.

Етіологія і патогенез. Виникнення захворювання пов’язують з активацією сапрофітної флори (веретеноподібна паличка Fusobacterium fusiformis і лептоспіра порожнини рота Leptospira buccalis можуть перебувати в порожнині рота в авірулентним стані) внаслідок зниження природної резистентності організму. Як правило, виразково-плівчаста ангіна розвивається в ослаблених і виснажених хворих з імунодефіцитами, гіповітамінозами, хронічними інтоксикаціями.

Клінічна картина. Характерно одностороннє ураження мигдаликів з утворенням виразково-некротичного дефекту. Протягом 1-х діб захворювання на ураженій мигдалині (на тлі її гіперемії і набряку) з’являється сірувато-білий, іноді зеленувато-брудний, сирнистий, крошковідних (рідко плівчастими) наліт. При видаленні нальоту утворюється кривава виразкова поверхня, яка знову покривається нальотом. На 4-5-й день на ураженій ділянці утворюється глибока кратероподібної виразка з нерівними краями і брудно-сірим дном. Виразки загоюються без утворення дефектів. Можлива поява некротичних вогнищ на піднебінних дужках, м’якому небі. Некротичний процес може охоплювати підлеглі тканини аж до окістя.

Загальний стан хворих зазвичай не страждає. Симптоми інтоксикації і гарячка, як правило, відсутні, незважаючи на наявність виражених місцевих змін і реакцію регіонарних лімфатичних вузлів. Захворювання зазвичай триває близько 2 тижнів, можливі рецидиви. У загальному аналізі крові в розпал захворювання виявляють незначний нейтрофільний лейкоцитоз, помірне підвищення ШОЕ.

Діагностика. Діагноз встановлюють на підставі клінічної картини та результатів бактеріологічного дослідження.

Лікування. Змазують виразка слизової оболонки 2% розчином метиленового синього, 1% розчином борної кислоти. Рекомендують полоскати горло 0,1% розчином етакридину лактату, 0,1% розчином калію перманганату, розчином перекису водню (2 столові ложки 3% розчину на склянку води) кілька разів на день. При затяжному перебігу і глибоких некрозах необхідна антибіотикотерапія (пеніциліни).

Прогноз. При адекватному та своєчасному лікуванні прогноз захворювання сприятливий.

Залишити коментар

 

 

 

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>