Гіперактивність і дефіцит уваги у дітей

Гіперактивність і дефіцит уваги у дітей Дивлячись на деяких дітей, мимоволі відчуваєш почуття заздрості: де б собі взяти стільки енергійності і невгамовності? Вони ні хвилини не можуть посидіти або постояти спокійно, без руху, весь час чимось займаються, причому ці їхні заняття — далеко не тихі та спокійні ігри. При будь-яких спробах направити енергію й активність у потрібне русло батьки зазнають невдачі. А все тому, що їхні малюки відносяться до групи дітей, для яких характерні гіперактивність і дефіцит уваги.

Ще кілька років тому гіперактивність і дефіцит уваги у дітей вчені мали намір розцінювати як наслідок порушень, що мають місце при внутрішньоутробному розвитку дитини. Можливо, перебуваючи на певному терміні вагітності, майбутня мама порушувала режим покладеного їй відпочинку і неспання, не дотрималася режиму харчування і не обмежувала себе від вживання спиртних напоїв. Однак трохи пізніше вчені все-таки прийшли до тверезих висновку, що гіперактивність і дефіцит уваги проявляється як синдром не тільки у дітей, чиї мами мали шкідливі звички і не кидали їх під час вагітності, а у тих, хто суворо дотримувався порад лікарів і ніколи в житті не вживав спиртних напоїв. Відсутність концентрації хоча б на деякий час призводить до того, що дитину лікарі називають розумово відсталою, однак такий діагноз неприпустимий, оскільки на сучасну дитину впливає безліч факторів, які були відсутні і були невідомими під час виховання минулих поколінь. Це і комп’ютерні ігри, і телевізійні передачі, мультфільми з комп’ютерними і страхітливими персонажами, які замінили добродушних героїв програми «Спокійної ночі, малята!». Та й як можна назвати дитину розумово відсталою, якщо у неї дуже високий рівень інтелекту і колосальні здібності до запам’ятовування, от тільки хочеться ще трохи побігати і попустувати? Як можна назвати непосидючим малюка, який на чотири роки може спокійно просидіти біля монітора комп’ютера, граючи в яку-небудь захоплюючу гру, дві-три години? Синдром гіперактивності проявляється не як захворювання, а як синдром, який свідчить про те, що нервова система випробовує велике навантаження, ніж їй належить для дитини в цьому віці. Надмірна дратівливість батьків, постійні крики на адресу дитини, протягом дня відсутність занять з дитиною та подання його самому себе повністю. А будь-який шум, який дитина раптово видає, розцінюється мамою як гіперактивність.

Гіперактивність і дефіцит уваги виявляється не тільки вдень, але і по ночах, якщо у дитини відсутній нормальний, спокійний сон. Мова не йде про разові перебої, наприклад, якщо дитина заплакала уві сні раз на два тижні, то йому не можна приписувати нервовий розлад. Але якщо порушення сну, часті скрикування ночами, розмови уві сні, постійні ворочанія повторюються кожну ніч, то слід показати дитину невропатологу.

Зверніть увагу і на такі приклади поведінки у дітей, які страждають гіперактивністю. По-перше, очікування в черзі. Неважливо, поліклініка це чи інше велелюдне громадський заклад, крики та біганина дитини по коридорах не завжди радують і викликають розчулення людей які поряд знаходяться. Малюк може просидіти на місці близько десяти-п’ятнадцяти хвилин. Потім йому потрібна допомога, щоб скоротати час: візьміть з собою книжку, цікаву іграшку, яку можна складати подібно трансформеру. Придумуйте цікаві історії, знаходячись в черзі, вигадуйте, складайте, пробуйте зацікавити. Багато батьків самі насилу витримують тривалі очікування і просто не звертають уваги на нудьгуючу дитину.

Напевно і наступний симптом гіперактивності у дітей знайомий багатьом мамам. При вході в магазин починаються невгамовні істерики з криками і благаннями купити ту чи іншу іграшку. На будь-які спроби пояснити причину відмови це зробити дитина починає посилювати звук свого голосу, перетворюючи його на справжню сирену. Не варто бити малюка і кричати, так ви тільки опускаєтеся на один рівень з його сприйняттям дійсності. Криками добитися нічого неможливо. Відразу уточнюйте, коли входите в магазин, що можете купити іграшку, яка коштує, наприклад, не більше двадцяти рублів. Усвідомивши з часом, що позначає таке обмеження, малюк не буде проявляти бурхливу і гучну реакцію на відмову мами задовольнити його прохання. У дітей дуже розвинене зорове сприйняття, а коло інтересів замикається саме на іграшках. Тому будь-яке бажання стати власником нової іграшки порівняйте зі своїм нестримним бажанням придбати вподобану спідницю або туфлі. Погодьтеся, зрозуміти дитину і зробити порівняння набагато складніше, ніж відразу охрестити свого малюка гіперактивним і неслухняним?

Все це говорить про те, що гіперактивність і дефіцит уваги є наслідком неправильного підходу до виховання дітей, вміння викликати їх зацікавленість і бажання щось робити. Зверніть увагу на обстановку в сім’ї. Батьки, навіть якщо їм і доводиться лаятися, не повинні цього робити у присутності дитини. Його нервова система сприйме крики і скандал як цілком нормальне явище, якщо вони будуть регулярно відбуватися на очах дитини. Обережність слід виявляти у вихованні і спілкуванні з тими дітьми, у яких при народженні спостерігалися які-небудь порушення, наприклад, тремор. Цей діагноз може стати причиною гіперактивності та дефіциту уваги у дітей. Якщо при вагітності були які-небудь зауваження або відхилення, помічені УЗД, до малюка також слід ставитися більш терпимо. Пам’ятаєте, у дітей можна легко вплинути на настрій і психіку, головне — встигати приділяти їм час і знаходити правильний підхід.

Залишити коментар

 

 

 

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>