Діуретики засоби та сечогінні препарати

Весь процес утворення сечі і виведення її з організму в сукупності називається діурезом.Відповідно, ті кошти, які сприяють цьому процесу, і навіть всього лише одному з його численних етапів, називаються діуретиками. Що ж таке діуретики засоби та сечогінні препарати?

Взагалі діуретики — це досить сучасні засоби, розроблені в середині і наприкінці минулого століття. На початок XX століття медицина не мала в своєму арсеналі взагалі ніяких ефективних діуретичних препаратів, а використовувала з цією метою хіба що слабкі рослинні засоби, відомі ще народній медицині.

Лише наприкінці 20-х років минулого століття був вперше відкритий потужний сечогінний ефект у ртутних препаратів, які, правда, нині не використовуються, і тільки лише з 60-х років почалася серйозна робота зі створення нових ефективних діуретичних препаратів. Так що, по суті справи, будь-якому діуретики, яким ви сьогодні користуєтеся, немає і ста років, а більшості немає навіть п’ятдесяти. Це одна з наймолодших фармацевтичних груп препаратів, але вона зробила дуже серйозний вплив на можливості лікування ниркової та серцево-судинної патології.

Втім, тільки ниркової та серцево-судинною патологією область застосування діуретиків не обмежується. Скоріше вже складно назвати ту галузь медицини, де вони не використовуються, ніж перераховувати ті розділи, де без них уже не обійтися. Їх затребуваність визначається великими можливостями в регулюванні сольового складу організму, а водно-електролітний обмін — один з базових показників нашої життєдіяльності в цілому. І все ж кардіологія та урологія з нефрологією — основні споживачі.

Існує кілька різних класифікацій діуретиків і сечогінних препаратів. У фармакології користуються традиційною класифікацією за хімічною будовою.Але в клінічній практиці набагато зручніше й корисніше буває користуватися підрозділом ліків з клінічної мети або особливостей клінічного ефекту. Таким чином, діуретики можуть підрозділятися на потужні або слабкі, на діуретики короткого, середнього або тривалої дії, на ниркові і позаниркових, на калійзберігаючі і т.д. Такі клінічні класифікації дозволяють фахівцеві більш точно підібрати діуретик в залежності від стану пацієнта, особливостей його захворювання і конкретної терапевтичної мети.

Калійзберігаючі діуретики
При застосуванні більшості діуретиків відбувається значна втрата з сечею електролітів (солей натрію, калію і т.д.). Найбільш важливою є проблема втрати і поповнення калію, так як при зниженні його показників виникають серйозні розлади роботи всіх м’язів в організмі, у тому числі серцевого м’яза. Втрата великої кількості калію може призвести до серцевої недостатності аж до колапсу, шоку і навіть летального результату.

Тому створення калійзберігаючих діуретиків було дуже важливою віхою. До них відносяться діуретики з позанирковим механізмом дії, наприклад антагоністи антидіуретичного гормону (верошпирон). Застосування діуретиків, не зберігаючих калій, вимагає постійного лабораторного моніторингу електролітного складу крові (як мінімум двічі в тиждень), а також призначення препаратів — донаторів калію (аспаркам, хлорид калію, оротат калію і т.д.). Це часто здійснимо лише в стаціонарах. Калійзберігаючі діуретики дозволяють проводити тривалу сечогінну терапію амбулаторно без ускладнень. Калійзберігаючі діуретики відносяться до слабких по своєму ефекту засобів. Такий ефект як раз і потрібен при тривалому лікуванні хронічної патології в домашніх умовах. Але в екстреній медицині найчастіше затребувані потужні діуретики, здатні виводити велику кількість рідини за короткий проміжок часу. Найбільш потужними є так звані петльові діуретики, основним представником яких є добре відомий фуросемід (лазикс).

 

Залишити коментар

 

 

 

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>