Застосування норичника вузлуватого в народній медицині

Ранник вузлуватий (Scrophularia nodosa L.) або зобна трава — багаторічна трав’яниста рослина сімейства норичникових. Має шишкоподібної-роздуте кореневище і чотиригранний стебло, покритий у верхній частині дрібними залозистими волосками. Листя рослини супротивні, пилчасті, гострі, довгасто-яйцеподібні. Дрібні квітки, зібрані в довгасту волоть, мають вишнево-бурий окрас. Плід являє собою двостулкову багатозмінному коробочку. Ранник досягає у висоту 1 метра. Період цвітіння Scrophularia nodosa L. випадає на червень-серпень. Рослина добре запилюється бджолами, але за відсутності комах можливо і його самозапилення.

Ареал виду.

Поширена рослина по всі Європі, зустрічається у Східній та Західній Сибіру, ​​на Кавказі. Віддає перевагу сирі грунту, тому часто виростає по берегах струмків та річок, а також в тінистих лісах і чагарниках.

Хімічний склад.

Ранник — рослина отруйна, особливо отруйно його потовщене кореневище, що містить сапонін і алкалоїд скрофуларін. Так само до складу норичника входять серцеві глікозиди і такі органічні кислоти, як яблучна, корична, масляна.

Незважаючи на отруйність, ранник здавна застосовують у народній медицині в лікувальних цілях. Лікарські властивості має і кореневище норичника, і сама трава. Траву рослини найкраще заготовлювати в червні-липні, а кореневища — ранньою весною. Сушать сировину в тіні, з хорошим доступом повітря.

Цілющі властивості норичника вузлуватого відомі ще з часів Ієроніма Бока і Леонарта Фукса — відомих німецьких вчених, лікарів, «прабатьків» сучасної ботаніки. Вони свого часу рекомендували застосування норичника проти захворювань шкіри, при пухлинах, а також як засіб від геморою і затримки сечі.

Застосування в народній медицині.

Застосування норичника вузлуватого в народній медицині грунтується на його протизапальну, протимікробну, потогінною і сечогінною дією. Так само відомий його протиглистовий і ранозагоювальний ефект.

Препарати норичника вузлуватого надають цілющу дію як при прийнятті всередину, у вигляді настоїв, так і зовнішньо. Для зовнішнього використання з нього готують різні відвари.

Щоб приготувати настій норичника, необхідно чайну ложку подрібненого сухого кореня рослини залити склянкою окропу, витримати 15 хвилин суміш на водяній бані, і, попередньо охолодивши, профільтрувати. Кип’яченою водою об’єм одержаного настою необхідно довести до об’єму в 200мл. Стакан настою слід випивати протягом дня. Ефективний він при базедової хвороби, запаленні лімфатичних вузлів, захворюваннях нирок, при онкозахворюваннях, для полоскань горла при ангіні і просто як тонізуючий і загальнозміцнюючий засіб.

Для приготування відвару норичника вузлуватого столову ложку подрібнених коренів рослини заливають склянкою кип’яченої води, варять 20 хвилин, 30-40 хвилин наполягають, після цього фільтрують. З відвару роблять примочки, припарки і компреси при лишаях, фурункульозі, екземі, артритах, ревматизмі, при запаленні середнього та зовнішнього вуха, при виразках і наривах.

Свіже листя в подрібненому вигляді і порошок сухого листя рослини послаблюють біль, добре очищають рани від гною, сприяють їх швидкому загоєнню.

При вугрової висипки і деяких екзематозних висипаннях значно покращує стан шкіри норичникових чай. Приготувати його можна так: чайну ложку трави рослини залити ¼ літра окропу, настояти 10 хвилин і профільтрувати. Приймати двічі на день по чашці такого чаю, випиваючи маленькими ковтками. Щоб був помітний ефект, курс повинен становити від 4 до 8 тижнів.

Пам’ятаєте, в силу отруйності норичника вузлуватого, застосовувати його слід з особливою обережністю, не перевищуючи дози!

Залишити коментар

 

 

 

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>