Класифікація лікарських снодійних засобів

До снодійних засобів відносяться лікарські препарати, застосування яких викликає стан сну. А багато хто з цих лікарських засобів у великих дозах викликають і стан наркозу. Яка класифікація лікарських снодійних засобів?

Нерідко при виборі снодійних препаратів виникає деяка плутанина, яка пов’язана з двома факторами. Перший фактор — це входження в групу снодійних засобів похідних бензодіазепіну і препаратів брому. У той же час багато бензодіазепіни входять і до групи транквілізаторів, а препарати брому — в групу седативних засобів. Розділення між цими препаратами часто досить умовне, а ось назви часом дуже схожі. Другий фактор — снодійний ефект в тій чи іншій мірі вираженості є і у препаратів інших фармакологічних груп. Класичний приклад — димедрол, який є антигістамінним засобом, але часто застосовується саме як снодійний засіб.

Наявність перших двох чинників призвело до створення нової анатомотерапевтіческі-хімічної класифікації (АТС). У цій класифікації група снодійних засобів взагалі відсутня, але нісенітниць, на жаль, не стало менше. Створення ідеальної класифікації, по суті, неможливо. Якщо один і той же препарат одночасно володіє снодійним, седативний і анксіолітичну дію, то віднесення його тільки до транквілізаторів, тільки до седативним або тільки до снодійних засобів у будь-якому випадку буде носити умовний характер.

У класичному варіанті до групи снодійних засобів відносяться барбітурати, похідні бензодіазепіну і снодійні різних хімічних груп. Барбітурати — лікарські засоби, що є похідними барбітурової кислоти, яких існує всього понад 2,5 тисячі. Найбільш відомі з цієї групи барбітал, фенобарбітал, барбітал-натрій, барбаміл, етамінал-натрій, циклобарбитал. Довгий час саме барбітурати були основними представниками снодійних засобів. Сьогодні на перший план вийшли бензодіазепіни.

Вони мають седативну, снодійним і анксіолітичну (протівотревожним, транквилизирующим) дією. Але ось виражені ці властивості в різному ступені. До бензодіазепінами, що володіє вираженим снодійним дією, відносяться нітразепам, триазолам, флунитразепам, темазепам, еуноктін. Третя група снодійних — аліфатичні сполуки (бромізовал, хлоралгідрат, карбромалу), похідні імідазопірідінов (золпідем, івадал), похідні циклопіролонів (зопіклон, імован) і т.д.

Порівнювати ефективність снодійних засобів різних груп між собою — справа невдячна, надто багато чинників не дадуть однозначної відповіді. Тому прийнято порівнювати їх з певним еталоном — ідеальним снодійним. Воно повинно володіти трьома основними ознаками:

викликати нормальний фізіологічний сон, тобто сон без порушення його структури — чергування фаз швидкого і повільного сну і їх правильної пропорції;
бути безпечним, тобто не викликати виражених побічних дій або якихось негативних наслідків, у тому числі віддалених;
не викликати звикання, психологічної залежності, в тому числі і при тривалому застосуванні.

З точки зору цих вимог ідеального снодійного поки не існує. Найменше підходять барбітурати, які були базовими снодійним засобом. Вони викликають значне порушення фаз сну, що приводить до його уривчастості, достатку сновидінь, і часто — кошмарних. В результаті такого сну часто залишається відчуття розбитості, загальмованість, сонливість, порушена координація і т.д. Також у барбітуратів є багато побічних дій, аж до пригнічення дихання. Але головний недолік — досить швидке формування фізичної і психічної залежності. Бензодіазепіни мають певну перевагу перед барбітуратами, так як немає настільки швидко розвивається залежності, вони легше переносяться, побічних і небажаних явищ менше. Але структура викликаний ними сну порушується так само, як і при барбітуратів. Більше інших відповідають цим вимогам найбільш сучасні препарати — імован, івадал.

Залишити коментар

 

 

 

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>