Лікарська рослина зопник клубненосний стоїть в одному ряду з козельці, цикорієм, кандик, гравілату, лопухом та іншими рослинами. Їх об’єднують не тільки їстівні коріння, а й цілющі властивості. Має народна назва: прімочная трава. У сьогоднішній публікації, ми розглянемо опис рослини зопник клубненосний, його місця зростання, способи заготівлі, хімічний склад і способи його застосування в лікуванні захворювань.
Опис рослини
Зопник клубненосний (Phlomis tuberosa L.) — багаторічна, прямостояча, трав’яниста рослина, що відноситься до сімейства губоцвітих. Розгалужений, з чотирма гранями, стебло зопника має фіолетово-пурпурну забарвлення і у висоту сягає від 50 до 150 см. Витягнуті в глибину коріння рослини мають форму шнура з клубневидне ущільненнями і гіркуваті на смак. Листя біля коріння і основи стебла по контурах нагадують трикутник у вигляді серця, великі, в довжину досягають 15 см, завширшки — 12 см. Середні листя і листя у вершини рослини маленькі, ростуть відразу з стебла без черешка. Квіти мають рожевий відтінок і утворюють в поглибленнях листя вузол з 10-16 квіток. Процес цвітіння спостерігається в кінці червня — початку липня. Плодами зопника клубневидне є волосисті горішки.
Місця зростання.
Зопник клубненосний виростає переважно в степовій і лісостеповій зонах, і тому дуже широко поширений як на російській території так і на території і ближнього зарубіжжя.
Заготівля
Лікарська рослина зопник клубненосний, заготовляють траву під час цвітіння. Для сировини коріння зопника клубненосного заготовляють у весняно-осінній період, наземну частину рослини в кінці червня, початку липня.
Хімічний склад
Стебла, листя і квіти зопника клубненосного насичені дубильними речовинами, ірідоід, флавоноїди, алкалоїди, кумарини, сапоніни, містять мінеральні солі та ефірна олія. Корені, крім алкалоїдів, багаті також вуглеводами і крохмалем.
Застосування в народній медицині
У народній медицині лікарська рослина зопник клубненосний, застосовується як судинорозширювальний, жарознижуючого, загальнозміцнюючого, в’яжучого, седативного і антисептичного засобів. Рослина використовується у формі настою, чаю, відвару і порошку.
Способи застосування:
1. Настій з трави зопника клубненосного
1 столову ложку листя, стебел і квіток зопника залити 1 сткана киплячої води, настояти протягом 4 год, процідити. Пити 3 рази в день за 30 хв. до їди по 1 ст. ложці при захворюваннях легенів, порушеннях нервової системи, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, як жарознижуючий, імуномодулюючої, загальнозміцнюючий і сечогінний засіб.
2. Спиртова настоянка з трави зопника клубненосного
10 грам наземної частини рослини витримати в 100 грамах 70%-го спирту 20 днів, процідити, приймати протягом 2 місяців триразово за 1 / 2 години до їжі по 20 крапель.
3. Трав’яний відвар з зопника клубненосного
2 ст. ложки листя, стебел і квіток рослини заварити 1 / 2 літра окропу, прокип’ятити при слабкому вогні протягом 10 хв., настояти 10 хв., процідити, приймати вранці, в обід і ввечері по 1 / 4 склянки.
4. Відвар з бульб зопника клубненосного
3 ст. ложки стовчених коренів рослини заварити 1 / 2 літра окропу, прокип’ятити на слабкому вогні протягом 30 хвилин, настояти 10 хв., відфільтрувати і приймати перед кожним прийомом їжі по 2 ст. ложки.
5. Застосовують в кулінарії
В їжу вживають бульби зопника у вареному й печеному вигляді, а борошно з бульб, використовують для приготування молочної каші.
Протипоказання до застосування
Зопник клубненосний не рекомендується приймати при підвищеному тиску, індивідуальної нестерпності, підвищеної згортання крові та атонічних запорах.
