Наслідки хвороба цукровий діабет

На жаль, цукровий діабет — це діагноз сотень мільйонів людей. За статистикою, хворіють ним від 3% до 6% жителів планети. Крім цього, у десятків мільйонів невиявлені форми захворювання або загроза його розвитку з огляду спадкових факторів. Наслідки хвороба цукровий діабет є третьою серед причин смерті після серцево-судинних захворювань та онкології.

Свою назву ця несолодка хвороба отримала ще в I столітті. По-грецьки «діабет» означає «закінчення». Стародавні лікарі описували найважливіші симптоми хвороби як «поліурія», тобто процес втрати рідини, і «полідипсія», або невситима жага.

Лише в 1776 році англійським лікарем Метью Добсоном було встановлено, що в сечі хворих на діабет підвищений рівень цукру. Після цього за цією хворобою було закріплено назву цукровий діабет, яке в перекладі з латині означає «закінчення цукру» і відображає самий головний симптом — виведення з сечею цукру.

Отже, що відбувається в організмі людини, якщо солодке стає не джерелом задоволення, а причиною недуги?

 

Провідник цукру

Ця несолодка хвороба пов’язана з порушенням біохімічних процесів в організмі. У здорової людини результатом травлення стає перетворення їжі в прості поживні речовини, а саме білки, жири і вуглеводи. В цьому процесі безпосередньо бере участь підшлункова залоза, вона виділяє спеціальні речовини в кишечник. Ці речовини називаються ферментами, їх завдання — полегшення перетравлювання їжі. Отримані організмом поживні речовини надходять в кровоносні судини, кров перекачується по всіх органах, відбувається живлення клітин.

 

Процеси обміну речовин — це своєрідний генератор людського організму, оскільки білки, жири і вуглеводи трансформуються в тепло та енергію. А їх надлишок накопичується і стає енергетичним резервом.

Як «паливо» для організму найбільш цінні вуглеводи, а точніше, глюкоза (цукор). У разі необхідності вона може моментально перетворитися в енергію. Найбільш залежними від рівня глюкози є функції нервової системи і мозку. Своєрідне сховище цукру розташовується в нашій печінці. Саме цей орган є відповідальним за підтримку певного рівня цукру в крові, а також за своєчасне надання «порції» цукру між прийомами їжі, або під час напружених фізичних чи нервових навантажень. А постачанням цукру в клітини організму займається гормон інсулін.

 

На рівні живлення клітин проявляється друга важлива задача підшлункової залози. Цей орган поставляє інсулін у кров. Гормон фіксується на поверхні кожної з клітин і чекає глюкозу. Таким чином, інсулін можна назвати провідником цукру. З його допомогою молекули цукру доставляються з крові в клітини.

Якщо ж на поверхнях клітин немає інсуліну, то молекулам глюкози доводиться залишатися в крові, так як вони не можуть самостійно проникати крізь стінки клітин.

Коли людина не їсть, в організмі відбувається виділення невеликої кількості інсуліну з підшлункової залози в кров. Після прийому їжі в крові підвищується рівень цукру, отже, збільшується і кількість вироблюваного інсуліну. Так навіть у великих кількостях цукор легко засвоюється. Печінка припиняє звільнення пов’язаного в ній цукру і приступає до відкладання його в резерв, щоб використовувати в майбутньому. Якщо навіть після того, як запаси будуть поповнені, рівень глюкози виявиться вище норми, то цукор буде перетворюватися в жир. Це самий довгостроковий запас енергії.

 

Цукор без провідника

Що відбувається в організмі людини, якій поставлено діагноз цукровий діабет?

Коли в підшлунковій залозі не відбувається вироблення інсуліну або ж він виробляється, але в недостатніх кількостях, клітини не отримують їх крові цукор. При цьому в крові міститься високий рівень цукру. Але у зв’язку з «цукровим голодуванням» клітин починається порушення енергетичного обміну в організмі. У таких випадках говорять про цукровий діабет I типу, або інсулінозалежному діабеті. В ході замісної терапії несолодка хвороба вимагає застосування ін’єкцій інсулінових препаратів, які замінюють природний гормон підшлункової залози і сприяють відновленню біохімії обмінних процесів.

 

Інсуліннезалежний діабет, або діабет II типу, відрізняється тим, що при цьому діагнозі в підшлунковій залозі інсулін виробляється, але його ефективність недостатня, щоб бути провідником цукру. Тому в клітини організму з крові поступає недостатня кількість цукру. Цей тип діабету характеризується менш вираженими симптомами, а тому його прийнято вважати не таким небезпечним захворюванням, як інсулінозалежний діабет.

 

Діабет II типу корегують спеціальними препаратами з вмістом хімічних речовин, які покращують функції підшлункової залози. Необхідно знати про те, що інсуліннезалежний діабет небезпечний своїми ускладненнями, а також погіршенням якості життя. Іноді хворі з даним типом діабету потребують інсуліну. Це відбувається після операцій, або через стресових ситуацій.

 

Діабет — це хвороба, яка до пори до часу себе не проявляє. Ознаки обох типів діабету різні, проте у них є спільні характерні симптоми. До них відносять:

• спрагу і прискорене сечовипускання, особливо по ночах;

• втрату ваги;

• судоми литкових м’язів;

• свербіж і сухість шкіри і слизових;

• погіршення зору.

Якщо ви виявили у себе такі ознаки, необхідно звернутися до лікаря і здати аналіз на вміст цукру в крові та в сечі.

 

Залишити коментар

 

 

 

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>