Причини захворювання шкіри меланома

Меланома значно відрізняється від інших новоутворень шкіри за гістогенезом, біологічним особливостям виникнення і зростання, важкого клінічним перебігом, а часто і за зовсім непередбачуваного результату пухлинного процесу. Які причини захворювання шкіри меланома?

Захворюваність і причини розвитку меланомою значно відрізняється в різних регіонах світу. Найбільш високі показники захворюваності меланомою шкіри характерні для білого населення Австралії та Нової Зеландії. Досить високий рівень захворюваності відзначений серед європейців, що живуть у Зімбабве, білих чоловіків США, жінок Австрії, Норвегії. Найнижчі показники захворюваності меланомою шкіри виявлені в Алжирі, в індіанців і чорношкірих жителів США, Уганди, Зімбабве, а також у Китаї, Кореї, Японії. Як бачимо, частота захворюваності зростає в осіб білої раси тим більше, чим ближче вони живуть до екватора.

Розвивається меланома та її причини з особливих клітин, що містять меланін, — меланоцитів. Саме меланін надає певний колір нашій шкірі, очам, волоссю. Завдяки меланоцитам після засмаги у нас змінюється колір шкіри на темніший. Але меланоцити можуть розташовуватися не тільки в шкірі, а й в очах, бронхах, прямій кишці. Хоча меланоми в цих органах велика рідкість, найчастіше уражається все-таки шкіра.

Ще півстоліття тому причини меланоми шкіри були порівняно рідкісним захворюванням. Але в останні десятиліття частота виникнення цієї хвороби значно збільшилася і продовжує неухильно зростати. Середньорічний темп приросту захворюваності цією пухлиною в світі складає близько 5%. Такий темп означає подвоєння захворюваності за 20 років. Це один з найвищих темпів зростання захворюваності серед усіх злоякісних пухлин, крім раку легені. З однаковою частотою меланома зустрічається як у молодому, так і в літньому віці, як у чоловіків, так і у жінок. Але меланоми рідко розвиваються до статевого дозрівання. У Росії щорічно меланомою шкіри захворюють близько 6 тисяч осіб і більше 2 тисяч осіб помирають від неї.

Такий цікавий розклад варто мати на увазі, говорячи про чинники ризику. Якщо ми говоримо про шкоду інсоляції, то найменше цього схильні люди негроїдної раси, хоча вони як раз і проживають в зоні високої сонячної активності. Висока захворюваність відзначається в країнах з низькою сонячною активністю, але жителі цих країн, з невеликим вмістом меланіну у шкірі, встигають одержати сповна свою частку інсоляції під час туристичних поїздок.

Вони підрозділяються на ендогенні та екзогенні. Серед екзогенних крім ультрафіолетового випромінювання сонця також іонізуюча радіація, електромагнітне випромінювання, флуоресцентне освітлення, хронічна травматизація шкіри, а особливо хронічна травматизація вже наявних пігментних невусів, вплив деяких ліків та вірусів на шкіру. До ендогенних факторів ризику відносяться расова та етнічна схильність, рівень пігментації організму, спадкові (сімейні) фактори, антропометричні показники, імунні порушення, ендокринні фактори, репродуктивні фактори у жінок, а також деякі стану шкіри — пігментна ксеродерма шкіри, меланоз Дюбрейля, невуси.

Прояви хвороби

Меланома — це пухлинної вузол на шкірі, темного, навіть чорного кольору, але часто неоднорідної забарвлення, частіше за все з нерівними, порізаними краями, нерідко з ерозований поверхнею і подкравливания. Для характеристики клінічних ознак меланоми нерідко використовують «правило ФІГАРО»:

• форма опукла, піднята над рівнем шкіри;

• зміна розмірів, прискорення росту;

• кордону неправильні, краї порізані;

• асиметрія;

• розміри великі (більше 6 мм);

• фарбування нерівномірна, безладно розташовані коричневі, чорні, сірі, рожеві, білі включення. Поєднання будь-яких двох ознак — вже привід запідозрити меланому.

Діагностика

Діагноз встановлюється в першу чергу на підставі огляду. Принципи огляду, а також методи верифікації діагнозу (мазок-відбиток з пухлини, зішкріб, пункційна або тотальна біопсія) аналогічні таким при раку шкіри. Основним методом лікування є хірургічний. При адекватної операції та ранній стадії меланоми шанси на тривале лікування великі. Питання хіміотерапії до цих пір знаходяться в розробці, задовільних схем лікування поки немає. Променева дія може додаватися в комплекс лікування для покращення результатів, але самостійного значення при меланомі не має. Окремо розглядається питання про імунотерапії меланоми.

Залишити коментар

 

 

 

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>