Причини захворювань і пухлин кісток

Пухлини кісток — поняття збірне. Сюди входять доброякісні та злоякісні пухлини не тільки кісткової, але і хрящової тканини, а також пухлини з тканини поза скелета, що розвиваються саме в кістках. Які ж причини захворювань і пухлин кісток?

З доброякісних пухлин найбільш часто зустрічаються остеома і хондрома. З злоякісних — остеогенна саркома (близько 30%), на прикладі якої ми і будемо говорити про ракових пухлинах кісток в цілому. Рідше зустрічаються хондросаркоми і злоякісні фіброзні гістіоцитоми кісток. На другому місці (10-15%) за поширеністю після Остеосаркома варто пухлина Юінга. Вона розвивається з нейроектодермальне тканини, буває кісткової і внекостной. Подібне новоутворення не є в прямому сенсі злоякісною пухлиною кісток за походженням, але її скелетна форма розглядається саме в цьому розділі, так як має деякі особливості. Перше місце (близько 40%) займає мієлома — пухлина, що виходить I з ​​кісткового мозку. Вона — предмет вивчення і лікування гематології, а не онкології. Якщо виключити мієлому, то на остеосаркому припадає більше половини випадків захворюваності, а на саркому Юінга — близько третини.

У дорослого населення первинні злоякісні пухлини кісток складають лише долі відсотка, рідко доходячи до одного відсотка, причому і ці випадки припадають в основному на другий і третій десяток життя. Після 30 років первинна пухлина кісток — явище зовсім вже рідкісне. А ось на дитяче населення може припадати від 3,5 до 5% випадків від усіх злоякісних пухлин. По-іншому такий розподіл характеризується так: до 70% і вище всіх випадків первинної пухлини кісток припадає на вік від 10 до 30 років. 

Хоча в цілому причини злоякісних пухлин кісток вивчені досі погано, деякі фактори ризику все ж встановлені. Зокрема до них відносяться хронічні захворювання кісткової тканини, спадкові захворювання і радіація. У першому випадку мова йде про хворобу Педжета, яку через можливість розвитку остеогенної саркоми вважають навіть передпухлинним захворюванням. Ризик розвитку саркоми 5-10%. Оскільки хвороба Педжета — доля людей похилого віку, то саме ці випадки і є тими мізерними частками відсотка захворюваності людей після 30 років. Сприяти розвитку сарком можуть і екзостоз — доброякісні розростання кісткової тканини. А також множинні остеохон-дром і Енхондрома — теж доброякісні утворення. Щодо них часто проглядається явний спадковий фактор. Про нього говорить і те, що нерідко кісткові саркоми зустрічаються в осіб зі спадковою ретинобластому, а також з деякими спадковими синдромами (синдром Лі-Фраумені).

Радіація теж сприяє розвитку кісткових пухлин. Це, наприклад, зазначалося при променевому лікуванні пухлин інших локалізацій, особливо якщо таке лікування отримували пацієнти в досить молодому віці. Головна ознака хвороби — біль в ураженої кістки. На перших порах вона незначна і непостійна, Кості — улюблене місце метастазування при онкологічних захворюваннях. За частотою ураження вони займають 3 місце після легенів і печінки. Первинні ж злоякісні пухлини кісток зустрічаються набагато рідше.Існує ряд пухлин, для яких особливо характерні кісткові метастази: при раку легень, молочної, передміхурової і щитовидної залоз, а також нирок.

Інші пухлини менш активно дають метастази в кістки. Методи лікування саме кісткових метастазів окремо фахівцями-онкологами не розглядаються, оскільки на перший план виступає лікування первинної пухлини, яке і визначає успіх або неуспіх у цілому. Однак іноді лікарі можуть проводити окремі опромінення кісткових метастазів з паліативної метою — для зменшення больового синдрому. Місцеві ознаки у вигляді припухлості в місці пухлини розвиваються нескоро, через кілька тижнів або місяців, але згодом визначаються дуже чітко: часто пухлину можна без праці промацати при звичайному огляді. Переломи при первинному пухлинному ураженні кістки нечасті, на відміну від метастатичного ураження, вони можуть бути як у місці самої пухлини, так і в ділянці здорової тканини поруч з пухлиною. У міру прогресування хвороби, до неї приєднуються загальні симптоми пухлинної інтоксикації, характерні для будь-якого онкологічного захворювання: лихоманка, втрата ваги і схуднення аж до кахексії, підвищена стомлюваність і т. д.

У більшості випадків і причин для установки діагнозу достатньо звичайного рентгенологічного обстеження. Рентгенологічна картина кожної пухлини настільки характерна, що фахівець може впевнено судити про природу пухлини. Проте верифікація біопсією все одно потрібно, а це при пухлинах кісток представляє часом значні труднощі. Нерідко навіть трепанбіоспія не дає належного результату, через що доводиться вдаватися до біопсії за допомогою відкритої операції. Сьогодні при лікуванні пухлин кісток застосовуються всі 3 види лікування — хірургія, опромінення і хіміотерапія, тоді як до недавнього часу основним методом лікування була велика операція, яка в моноваріанте давала не більше 15% трирічної виживаності.Впровадження в практику стандартів комплексного лікування та успіхи хіміотерапії привели в даний час до 5-річної виживаності більше 70% хворих.

Саркома Юінга і причини
Саркома Юінга займає друге місце за частотою (від 15 до 30%) серед злоякісних пухлин кісток після остеогенної саркоми. При цьому найчастіше уражаються кістки таза і довгі трубчасті кістки, а також ребра. Рідше саркома Юінга розташовується в м’яких тканинах. Злоякісність даного новоутворення визначається схильністю до раннього метастазування в легені (45-65%), кістки (30%) і різні внутрішні органи. Клінічні прояви пухлини цілком аналогічні іншим первинним пухлин кісток, різниця лише в швидкості наростання симптомів.

 

Залишити коментар

 

 

 

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>