Причини пухлини щитовидної залози

Пухлини щитовидної залози поділяються на доброякісні та злоякісні. До доброякісних новоутворень відносяться фолікулярні і папілярні аденоми, аденоми з клітин Гюртле, що функціонують аденоми (хвороба Пламмера) і деякі інші. Які основні причини пухлини щитовидної залози?

Основний масив злоякісних пухлин займає рак, а на частку інших різновидів неоплазій (саркоми, лімфоми, епідермоїдний рак і т.д.) припадає не більше 1-2% від усіх злоякісних новоутворень щитовидної залози. Тому мова піде саме про рак. Та і ця група пухлин теж далеко не однорідна. Розрізняють високодиференційовані раки щитовидної залози (папілярний і фолікулярний), медулярний рак і недиференційований рак — анапластіческій. Вони розрізняються морфологічно. Є різниця і в можливості лікування і лікування, а відповідно, і в прогнозі захворювання.

В даний час вузли щитовидної залози виявляються приблизно у 20-30% жителів нашої планети, причому останнім часом частота їх виявлення постійно зростає, що, ймовірно, пов’язано з поширенням якісних ультразвукових апаратів, які дозволяють знаходити освіти навіть невеликого розміру. Серед вузлів щитовидної залози, що мають розмір більше 1 см, близько 5% складають злоякісні пухлини. В цілому ж рак щитовидної залози займає незначне місце в структурі онкозахворюваності (1-2%) і ще більш незначне місце в структурі смертності від онкозахворювань (0,4% і менше). Зате він є першим серед ендокринних раків. У Росії щорічно виявляється близько 8-9 тисяч нових випадків раку щитовидної залози. Але в різних регіонах захворюваність розрізняється.

У Росії найбільш високі показники захворюваності чоловічого населення — в Брянської, Орловської, Херсонській областях, Алтайському і Краснодарському краї. За рівнем захворюваності жінок лідирують Алтайський край, Брянська область, Краснодарський край, Сахалінська область. Така нерівномірність пов’язана або з йодним дефіцитом в даних місцевостях, або з радіаційною обстановкою там. У всіх країнах захворюваність раком щитовидної залози зростає, а за останні десять років зросла в два рази.

Фактори ризику

Причини раку щитовидної залози точно невідомі, але фактори ризику вивчені досить добре. До них відносяться низький вміст йоду в їжі, радіація, деякі спадкові стану (синдром Гарднера, сімейний поліпоз, захворювання каудо), що асоціюються з підвищеним ризиком розвитку раку щитовидної залози, деякі фактори, пов’язані зі способом життя (не виключається взаємозв’язок з тютюновими виробами і алкоголем ). Однозначно доведеним чинником ризику захворювання є іонізуюче опромінення.

Помічено, що причинами і раком щитовидної залози частіше хворіють люди, що перенесли в дитинстві або молодому віці променеве лікування області голови та шиї з приводу будь-яких захворювань. Рак щитовидної залози часто відзначається в осіб з тривало існуючими вузловими зобамі. Мають значення і гормональні порушення в організмі, що виникли при хронічних захворюваннях інших ендокринних органів. На підставі всіх відомих факторів ризику та причин, перерахованих вище і згаданих в статті, можна сформувати групу населення з підвищеним ризиком розвитку раку щитовидної залози.

У цю групу входять: особи, які зазнали іонізуючого опромінення; пацієнти з довгостроково існуючими вузловими утвореннями в щитовидній залозі (вузлові вола, вузлові форми хронічних тиреоїдитів, рецидивуючі вузлові вола); всі чоловіки з вузловими утвореннями в щитовидній залозі, незалежно від тривалості існування вузлів; особи , в родині яких є хворі медулярний рак щитовидної залози; пацієнти, особливо жіночої статі, які мають доброякісні або злоякісні пухлини статевої сфери, молочних залоз, кишківника, наднирників при наявності вузлового утворення в щитовидній залозі. Формування таких груп необхідно для цілеспрямованої диспансеризації, що дозволяє виявляти злоякісні пухлини у ранній стадії і проводити своєчасне лікування. Особливо актуальне це питання в зв’язку з усе більш ускладнюється радіаційною обстановкою. Висока ефективність такого підходу цілком підтверджена в умовах цільової диспансеризації, наприклад в Брянській області.

Першою знахідкою і причиною при раку щитовидної залози є виявлення в ній вузла. Вузол може бути виявлений самим пацієнтом, лікарем або при виконанні УЗД шиї. До інших симптомів відносяться осиплість, утруднення при ковтанні їжі, збільшення лімфатичного вузла на шиї, кашель, поперхіваніе при прийомі їжі, утруднення дихання. Ці симптоми з’являються при більш значних розмірах первинної пухлини і більш поширених пухлинних процесах в цілому. Зустрічаються вони не дуже часто, тому що в більшості випадків рак щитовидної залози розвивається повільно. Для діагностики раку щитовидної залози необхідні огляд і обмацування щитовидної залози, обмацування шийних лімфовузлів, ультразвукове дослідження. Цього буває цілком достатньо для виявлення вузла або вузлів. Але більш ніж в 90% випадків вони доброякісні, тому необхідна верифікація, яка проводиться за допомогою тонкоголкової аспіраційної біопсії з наступним цитологічним дослідженням. У більшості випадків цього вистачає, за винятком фолікулярного раку, де остаточне розмежування між фолікулярної аденомою і фолікулярним раком проводиться після видалення частки щитовидної залози з підозрілим вузлом.

Залишити коментар

 

 

 

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>