Рак прямої кишки

Рак прямої кишки   Якщо б людина старше 40 років періодично проходила дослідження під назвою колоноскопія, то рак прямої і товстої кишки був би рідкісним захворюванням.

На жаль, до цього поки далеко. На сьогоднішній день у нас в країні 45000 осіб щороку хворіють цією хворобою. Ключова група ризику — старше 60 років, але серед хворих приблизно 20 відсотків тих, кому до пенсії ще дуже далеко.

Вирок цивілізації

Конкретні причини появи цього, втім, як і будь-якого іншого онкологічного захворювання, неясні до кінця. Однак очевидно одне: у виникненні раку товстої і прямої кишки винна цивілізація. У країнах світу, де до цих пір люди здобувають собі прожиток за допомогою рибалки і полювання, де прийнято пересуватися не на колесах, а пішки, де повітря насичене запахами трави і землі, а не асфальту і бензину, про цю хворобу навіть і не знають.

Істотне значення в розвитку захворювання має харчування. Раціон «заходу», основою якого є тваринні жири, консерванти і рафіновані продукти, призводить до зменшення швидкості просування вмісту по кишечнику. Різні токсини, які надовго затримуються в організмі, можуть викликати дисбактеріоз і порушення в роботі печінки — хвороби, які часто супроводжують рак прямої кишки.

У переліку держав, які неблагополучні по даному захворюванню, лідирують Сполучені Штати (раком там страждають 500 000 осіб), а ще Ізраїль, Канада і Австралія. Це все — традиційно «м’ясні» держави. Водночас як в Індії, Китаї, країнах Латинської Америки, Японії та інших азіатських державах, де перевага віддається вегетаріанської їжі, а ще морепродуктів, дана хвороба — велика рідкість. Це відбувається через те, що тваринні жири та м’ясо прискорюють зростання кишкових бактерій, які виробляють канцерогени. А в копченому або смаженому, шкідливих речовин набагато більше. Рослинні продукти багаті клітковиною, яка покращує моторику кишечника, а ще вітамінами-антиоксидантами А, С і Е, які володіють антиканцерогенними властивостями.

Геморою немає або?

На перших стадіях грізна хвороба деколи ніяк себе не проявляє: хіба що нестійкий стілець і «тяжкість» в прямій кишці. Проте не кожен такий уважний до себе, щоб це помітити. До того ж такі незначні симптоми часом списуються на синдром подразненої кишки, а поява крові із заднього проходу — геморой. Потрібно відзначити, що останній симптом — явне свідчення для обстежень всієї товстої кишки (колоноскопії). На жаль, навіть фахівці не завжди можуть наполягти на цьому дослідженні, вважаючи за краще обмежитися простим пальцевим оглядом. З цієї причини пацієнтам потрібно самим проявити наполегливість.

Для того щоб виявити геморой, буде досить ректоскопії або аноскопію (дослідження спеціальним апаратом у нижньому відділі прямої кишки). Найбільш інформативним методом є колоноскопія, при якому за допомогою гнучких трубок ендоскопічних-світловодів досліджують внутрішню оболонку всього органу: до сліпої кишки. Навіть якщо немає будь-яких скарг, кожній людині після 40 років потрібно провести дану процедуру. Якщо яких-небудь ознак з’явився захворювання, на щастя, не виявлять, то повторювати досвід потрібно буде через 5 років і потім з такою ж періодичністю необхідно це робити регулярно. Якщо ж виявляться щось підозріле — наприклад, поліпи, то потрібно буде почати лікування і продовжити обстежитися кожен рік. Людям у пенсійному віці проходити ендоскопічну діагностику в товстій кишці потрібно кожен рік.

Зародок можна перемогти.

Як-то раз відомого морфолога Дюкса, який присвятив своє життя розробці прогнозу на одужання пацієнтів залежно від стадії раку, довідалися, що він сам би робив, якби його спіткало захворювання раку товстої кишки. Він сказав, що спочатку б знайшов доброго хірурга, потім би попросив його виспатися перед операцією, а потім довірив йому своє життя.

На сьогоднішній день в області лікування раку товстої кишки оперативним шляхом досягнутий істотний прогрес. З цієї причини у більшості пацієнтів шанси на одужання досить-таки великі. Це видно особливо, якщо порівняти з 1980-ми роками, за часів, коли після операцій на ободовій або прямій кишці помирав один з двох. Зараз у хірургів, які володіють сучасними технологіями мікрохірургії, живуть 80% пацієнтів. Тому не потрібно опускати руки і впадати у відчай!

Проте краще всього, зрозуміло, попереджати хворобу ще в зародку. Якщо виявляються в товстій кишці в ході колоноскопії так звані аденоматозні або поліпи (перші є відносно безпечними, а інші неминуче згодом переростуть в ракову пухлину), буде досить просто видалити такі новоутворення і запобігти страшну хворобу. Це можна зробити за допомогою ендоскопії (через задній прохід), що проводиться під загальним наркозом.

Надію втрачати не можна.

На початковій стадії захворювання, коли за межі слизової оболонки пухлина ще не вийшла, можна ендоскопічно видаляти частину слизової якої частини стінки кишки з підлеглою клітковиною. Підсумок цієї операції — 100% одужання.

Якщо в підслизовий шар проросла пухлина, дуже велика ймовірність проникнення в сусідні лімфатичні вузли ракових клітин. У даному випадку ризиковано виконувати ендоскопічну операцію — потрібно видалення частини органа. Успішність операції багато в чому буде залежати від обсягу втручання. Потрібно не тільки прибирати частина органу, але й належним чином обробити всі уражені лімфатичні судини.

Якщо пухлина розташована недалеко від запірательного апарату заднього проходу, на жаль, досить складно обходитися без створення штучного ануса (або стоми) — виведення назовні частини прямої кишки, на черевну стінку. Коли не виходить видалити запірательний апарат, в організмі ракові клітини залишаться.

1 comment to Рак прямої кишки

Залишити коментар

 

 

 

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>