Системний червоний вовчак симптоми і лікування

Хвороба системний червоний вовчак — це захворювання невідомої на сьогоднішній день етимології, яка характеризується тим, що при ній імунна система хворого людини стає агресивною до своїх власних клітин. При цьому захворюванні під удар може потрапити практично будь-який орган, але найчастіше бувають вражені шкіра, нирки, серце, суглоби, кістковий мозок, нервова система. Взагалі, група захворювань під назвою червоний вовчак об’єднує у собі кілька різновидів хвороби, в які входять не тільки системний червоний вовчак, а також лікарська червоний вовчак та шкірний червоний вовчак. Всі ці захворювання об’єднує схожість симптомів і спільних рис. Розглянемо в загальних рисах, що таке системний червоний вовчак симптоми і лікування даного захворювання.

Між перерахованими видами червоного вовчака дійсно є багато подібностей:

По-перше, захворювання вражає в основному жінок.

По-друге, характерною особливістю хвороби є висипання на шкірі та слизовій.

По-третє, хвора людина вкрай чутливий до ультрафіолетового, сонячного опромінення.

Траплялося, що у хворих шкірної червоний вовчак виявлялися симптоми системного червоного вовчака. Як би там не було, відмінностей між цими видами червоного вовчака значно більше, ніж спільних рис.

Системний червоний вовчак в деяких медичних джерелах може мати різні найменування, найбільш поширеними з яких є, власне, ВКВ або хвороба Лібмана-Сакса. Системний червоний вовчак, яка в ужитку може називатися просто «вовчак» бере свою назву від одного з явних своїх симптомів, а саме — червоних шкірних висипань, які в минулі часи люди порівнювали з вовчими укусами. Найчастіше вона розвивається у дівчаток від 10 до 16 років, однак симптоми хвороби можуть з’явитися і у хлопчиків, у зв’язку з чим необхідно своєчасне лікування. Яким чином проявляє себе дане захворювання?

Дуже часто трапляється так, що навіть фахівцям буває непросто поставити вірний діагноз, оскільки прояви системного червоного вовчака вельми різноманітні. Головними симптомами, однак, є: втрата ваги, загальна слабкість організму, лихоманка, підвищене випадання волосся, хворобливі відчуття в суглобах, але самим характерною ознакою, яка дала назву хвороби, є висипання на шкірі, в тому числі на обличчі. Червоність на переніссі, щоках може бути різної інтенсивності і через свого специфічного становища іноді зветься «вовчаковий метеликом».

Таким чином, системний червоний вовчак є аутоімунним захворюванням, симптоми носять ревматичний характер і лікування бажано почати на як можна більш ранній стадії, щоб уникнути необоротних змін внутрішніх органів. Однак чи є взагалі можливість лікування даного захворювання?

Оскільки системний червоний вовчак є захворюванням хронічним, протягом її проходить тривалий час і характеризується деякою хвилеподібно. Якщо лікування проводиться правильно, цілком ймовірно перевести хворобу в стан тривалої ремісії, домігшись таким чином відносного благополуччя на місяці, найчастіше — роки. У багатьох випадках при належному лікуванні та догляді пацієнта можна вважати видужалий, однак ряд деяких факторів завжди може спровокувати повторне виникнення хвороби. Таким чином, вона є «міною сповільненої дії», про яку потрібно пам’ятати завжди, контролювати симптоми можливого повторного виникнення і негайно вживати лікування.

Загострення системного червоного вовчака можуть спровокувати різні фактори, найбільш частими з яких є: неправильне проходження призначеного лікарем медикаментозного курсу, переохолодження, стрес, вагітність, тривале перебування на сонці, інфекції, надмірні фізичні навантаження, період статевого дозрівання.

При повторному загостренні можуть проявитися симптоми, які мали місце раніше, а також нові симптоми, не спостерігалися до цього. Дуже важливим є регулярна здача аналізів, призначених лікарем і загальний контроль за станом здоров’я. По можливості слід уникати умов, при яких можливе повторне загострення хвороби.

При вивченні даного захворювання та спостереженні за пацієнтами зроблені висновки, що деяка спадкова схильність має місце бути. Ризик виникнення системний червоний вовчак збільшується, якщо у близьких родичів раніше теж спостерігалася ця хвороба. Проте ця умова не є обов’язковим і захворіти може людина, яка має в родині хворіли на цю недугу.

Системний червоний вовчак не є заразним захворюванням, симптоми хвороби у пацієнтів можуть різнитися і лікування часто може бути в деяких випадках індивідуальним. Ні в якому разі не можна лікувати цю хворобу самостійно, консультація лікаря — обов’язкове. Хвороба вважається дуже серйозною, не виключений летальний результат при неправильному і несвоєчасному лікуванні. Крім того, не можна експериментувати самому з використанням медикаментозних, а також народних коштів. Застосування всіх препаратів — строго за призначенням лікаря.

Для профілактики загострення системного червоного вовчака слід дотримуватися певного режиму, що виключає перегрівання та переохолодження організму, рекомендується дотримувати дієту зі зниженим споживанням солі, цукру, дуже велику роль грає заняття гімнастикою, прогулянки на повітрі.

При лікуванні системного червоного вовчака застосовуються препарати преднізолон, дексаметазон, урбазон та інші. При захворюванні дітей застосування препаратів повинно бути максимально обережним, слід уникати передозування, лікарські засоби підбираються ретельно, поступово.

Залишити коментар

 

 

 

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>