Стентування судин серця

Атеросклероз, звуження коронарних артерій, — найчастіше захворювання в сучасному світі. Атеросклеротичні бляшки забивають судини і не дають достатньої кількості крові надходити до серця. Наслідок такої блокади — кисневе голодування міокарда (ішемія), і розвиток інфаркту.

Стентування судин серця — хірургічне втручання, яке проводиться з метою розширити просвіт судини і забезпечити нормальний потік крові.

Процедура початку широко використовуватися не так давно, але вже добре себе зарекомендувала і є сьогодні однією з найпоширеніших кардіохірургічних операцій.

Які аналізи потрібно зробити перед стентуванням?

Перед тим, як пацієнт отримає направлення на стентування, він повинен пройти ряд діагностичних досліджень. Ці дослідження дадуть лікаря уявлення про загальний стан здоров’я, а також допоможуть виявити приховані патології серця і судин, які з якихось причин не були виявлені відразу.

До обов’язкових досліджень відносять:

• загальний і біохімічний аналізи крові, включаючи перевірку на гепатит, ВІЛ та сифіліс;
• коагулограмму (аналіз дає уявлення про процеси згортання і допомагає виявити їх порушення);
• ЕКГ;

• УЗД-дослідження верхніх або нижніх кінцівок з доплерографією (в залежності від того, якою буде обраний доступ);
• загальний аналіз сечі.

На підставі результатів робляться висновки про загальний стан здоров’я пацієнта, прогнозуються можливі ускладнення оперативного втручання.

Показання до стентування

Основним показанням для проведення стентування є ішемічна хвороба серця. Однак процедуру проводять не всім хворим з цим діагнозом. Виконується маніпуляція в наступних випадках:

• медикаментозна терапія недостатньо ефективно усуває симптоми ішемічної хвороби серця;
• за допомогою коронарографії підтверджена можливість установки стента і ефективність маніпуляції (звуження обмежена по площі, не уражений стовбур лівої коронарної артерії, не уражений дистальний відділ артерії, що є найтоншим);
• пацієнтові, хворому стенокардією, потрібно зберегти фізичну активність;
• діагностована важка стенокардія, що супроводжується сильними болями за грудиною, стан пацієнта розцінено, як передінфарктний;
• ранній період інфаркту міокарда (чим раніше, тим краще), якщо в лікарні є обладнання для проведення втручання;
• реабілітаційний період після перенесеного інфаркту міокарда, незалежно від стадії реабілітації (чим раніше пацієнту буде встановлено стент, який відновлює доступ кисню до міокарда, тим краще);
• рестеноз на тлі вже проведеної ангіопластики судин серця.

ВІДЕО Інфаркт міокарда: Стентування

В якому віці стентування небезпечно?

Як і будь-яке інвазивне втручання, стентування більш ризиковано проводити пацієнтам похилого віку. Чим старше пацієнт, тим вище ризик розвитку у нього стент-тромбозу, що вражає межжелудочковую артерію.

Якими бувають стенти?

Стент являє собою каркас, який дозволить судині звужуватися. Сьогодні в медицині для стентування судин серця можуть застосовуватися імпланти, зроблені з різних матеріалів.

Найбільш часто застосовуються стенти з нержавіючої сталі або спеціальних медичних сплавів. Недолік таких конструкцій в тому, що вони нерідко звужуються за тим же механізмом, що і судини, і лікар змушений встановлювати додатковий каркас поверх вже існуючого, що негативно впливає на еластичність самого судини.

Не так давно стали використовуватися стенти з лікарським покриттям. Ці конструкції завдяки спеціальній обробці засмічуються набагато повільніше, ризик повторного їх звуження опускається з 30% до 5%.

Найрідше сьогодні використовуються недавно введені в обіг біорозчинні стенти. Їх виготовляють на основі молочної кислоти, змішаної з ліками. Подібна конструкція повністю розчиняється через 1,5-2 роки і зводить до мінімуму ризик утворення тромбів.

Стенти також можуть відрізнятися за способом виготовлення:

• в формі циліндричної трубки (тубулярні);
• кільцеві, що складаються з окремих ланок;
• дротові, виготовлені з дроту;
• сітчасті, зроблені на основі плетеної сітки.

Як швидко забиваються стенти? І через скільки їх потрібно міняти?

Швидкість забивання стента багато в чому залежить від загального стану здоров’я пацієнта, дотримань рекомендацій, які він отримав від лікаря після виписки з лікарні. В середньому за сприятливого перебігу стент забиває через 4-5 років і тоді ж вимагає заміни. Однак в ряді випадків процес забивання стента йде швидше, і це пояснюється зазвичай наявністю супутніх патологій.

Які є способи введення стентів в організм? І в яких випадках які роблять?

У більшості випадків стентування судин серця проводять за допомогою трансфеморальним доступу. Це означає, що пацієнтові не потрібно загального наркозу, не проводиться розтин грудної клітини, а стент потрапляє в організм через загальну стегнову артерію.

У ряді випадків стентування за допомогою трансфеморальним доступу виявляється за результатами коронарографії неможливим. Найчастіше це відбувається в тому випадку, якщо у пацієнта діагностовано синдром Леріша (непрохідність черевної частини аорти та її великих гілок). У такому випадку можливе використання трансрадіального доступу, що дозволяє ввести стент через променеву артерію, що розташовується на передпліччя.

Які аналізи потрібно здавати для визначення ступеня затурканості стентів? Коронарографія

Стентування судин серця — операція, яка не захищає від повторного звуження судини, але значно знижує інтенсивність патологічного процесу. Пацієнтам, які перенесли операцію, рекомендується кожні півроку проходити ряд обстежень, які дозволять переконатися, що конструкція ще здатна виконувати свою функцію.

До них відносять:

• УЗД серця і судин;
• коагулограмму;
• коронарографію.

Дані, отримані в результаті коронарографії, вважаються вирішальними. Це дослідження дозволяє за допомогою поєднання рентгенографії і констрастірованія визначити, наскільки сильно засмічений стент і порушений кровообіг в місці його знаходження.

Також коронарографія дозволяє встановити, чи немає яких-небудь порушень кровотоку на інших ділянках коронарних судин.

При яких хворобах стенти псуються швидко? Чи впливає діабет?

Швидка псування стентів відбувається під впливом трьох основних чинників:

• Порушення судинної стінки — в основному неспецифічно для будь-яких захворювань і розвивається в тому випадку, якщо ендотелій судини надто інтенсивно покриває стент, приводячи до звуження просвіту судини.
• Порушення згортання крові — може відбуватися через вплив зовнішніх факторів (перегрівання, зневоднення) або на тлі хронічних захворювань (атеросклероз, ферментопатії, паразитарні інвазії, хронічні захворювання печінки).
• Уповільнення течії крові — в основному супроводжується приступом стенокардії і пояснюється спазмуванням дрібних судин, що забезпечують кровотік в серцевому м’язі.

Цукровий діабет розцінюється лікарями, як захворювання, яке може привести до прискореної псування стента, однак протипоказанням до втручання наявність діабету не є.

Якщо захворювання знаходиться в компенсованій стадії (хворий контролює рівень глюкози, приймає рекомендовану терапію, дотримується дієти), то діабетичне ураження судин із мінімальним впливом на установку стента. Пацієнтам з некомпенсованим цукровим діабетом в більшості випадків відмовляють в стентування, так як високий ризик ускладнень.

Які ускладнення бувають після установки стентів? Сепсис та інші

Стентування судин серця — малоінвазивна операція, яка рідко призводить до ускладнень, але виключати їх розвитку все ж не варто. До можливих негативних наслідків втручання відносять:

• ймовірність пошкодження судинної стінки в ході втручання;
• розвиток кровотечі в місці введення стента з провідником;
• розвиток гематоми в місці введення;
• алергічні реакції на матеріал або покриття стента;
• алергічні реакції на контрастування, що вводиться під час операції для контролю за її ходом;
• утворення тромбів в місці установки стента (для профілактики цього ускладнення пацієнтам призначають препарати, що зменшують згортання крові).

Рідкісним, але небезпечним ускладненням стентування вважається захворювання сепсис або, як його ще називають, зараження крові. Розвивається він в тому випадку, якщо в ході операції лікарями не дотримувалися правил асептики і антисептики, використовувався не одноразовий матеріал або погано оброблені інструменти.

Чи буде інфаркт, якщо вчасно поставити стенти?

Стентування не здатна захистити пацієнта від інфаркту на 100%, однак процедура значно знижує його ризики. Якщо пацієнт після втручання не стежить за своїм здоров’ям, нехтує рекомендаціями і не проходить регулярних обстежень, які підтверджують хороший стан стента, операція не вбереже його від інфаркту повністю. Також ніколи не можна виключати ймовірності звуження судини де-небудь в іншому місці, що також може привести до інфаркту.

Однак якщо стент встановити у встановлений в ході діагностики місце звуження, то інфаркт вдасться, як мінімум відстрочити.

Скільки коштує установка стентів в Україні, РФ, Ізраїлі та Білорусії?

Стентування судин серця — втручання не з дешевих. Вартість операції може значно різнитися, так як на неї впливає ряд факторів, таких як:

• кількість необхідних аналізів, робить перед операцією;
• вид оперативного доступу;
• вид стента (матеріал, покриття та ін.);
• кількість встановлюваних стентів.

Середні ціни на установку одного стента в різних країнах можна побачити в таблиці.

Чи можна займатися спортом після установки стентів?

У сучасній кардіохірургії стентування для лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця застосовується все частіше і частіше. Ця процедура зарекомендувала себе, як ефективна і рідко викликає ускладнення при дотриманні всіх правил і рекомендацій, тому через неї сьогодні проходить більшість хворих з діагнозом ІХС.

ВІДЕО Все про стентування серця