Інфаркт міокарда. Причини і механізм виникнення, перебіг, діагностика

Інфаркт міокарда

Інфаркт міокарда

Інфаркт міокарда — один із проявів ішемічної хвороби серця. Це важке захворювання, що характеризується некрозом (омертвінням) ділянки серцевого м’яза, яке викликане порушенням його кровопостачання. Це відбувається внаслідок невідповідності між потребою серця в кисні і можливістю його доставки.

У 98% випадків у виникненні інфаркту міокарда має значення атеросклероз коронарних артерій, що живлять серце. Механізм виникнення бляшок і тромбів описаний в розділі «ІХС». Після утворення бляшки вона поступово покривається виразками, покривається тріщинами, куди спрямовуються тромбоцити. Бляшка збільшується в розмірі, на цьому місці в просвіті артерії може утворитися тромб.

Бляшка або тромб можуть закрити просвіт судини, можуть також відбутися відрив тромбу і закриття просвіту іншого великої судини (тромбоз). Коронарні судини можуть покриватися бляшками на великій відстані. У ряді випадків уражаються всі три вінцеві артерії, але може бути наявність ізольованих бляшок.

Одна з таких причин виникнення гострого порушення коронарного кровообігу — спазм судин. Відомі випадки інфаркту міокарда без атеросклерозу коронарних судин.

У механізмі інфаркту також грають роль зміни властивостей крові — посилення згортання функції, викид в кров гормону стресу (адреналіну).

Інфаркт міокарда частіше вражає чоловіків, але до 50 років ризик виникнення цього захворювання у жінок і у чоловіків порівнюється. В останні десятиліття інфаркт значно помолодшав і нерідко спостерігається у молодих людей. Інфаркт є однією з причин інвалідизації при серцево-судинних захворюваннях.

Періоди розвитку інфаркту міокарда

Виділяють 5 періодів у розвитку цього захворювання: передінфарктному, найгостріший, гострий, підгострий, постінфарктний.

  • Передінфарктний період. Він може тривати від декількох хвилин до 1,5 місяця. Зазвичай в цей час частішають напади стенокардії, збільшується їх інтенсивність. Якщо своєчасно почати лікування і профілактику, інфаркту можна уникнути.
  • Найгостріше період. Виникає раптово. Існує кілька варіантів клінічної картини:
  • больовий (ангінозний). Це найбільш часто зустрічається варіант, на нього припадає близько 90% випадків. При цьому у хворого виникають сильні болі за грудиною, що віддають у ліве плече, лопатку, ключицю і нижню щелепу. Напад болю може тривати до 2 — 3 год, але буває, що він триває кілька діб. Хворий при цьому відчуває почуття тривоги, пригніченості, страх смерті. Для надання першої допомоги при підозрі на інфаркт міокарда необхідно прийняття нітрогліцерину (2 таблетки під язик) з інтервалом у 5 хв і будь-якого знеболюючого засобу. При цьому потрібно терміново викликати бригаду невідкладної допомоги і доставити хворого до спеціалізованої клініки;
  • астматичний. Клінічна картина нагадує напад бронхіальної астми — хворий відчуває утруднення дихання, задишку, дискомфорт у грудях. Цей варіант частіше зустрічається у людей похилого віку і при повторному інфаркті;
  • абдомінальний. Він починається з болю у верхній половині живота, супроводжується нудотою, блювотою, що не приносить полегшення, прискореним пульсом і зниженням артеріального тиску. Іноді цю форму помилково приймають за гостре захворювання черевної порожнини (гострий живіт);
  • арітміческій. Цей варіант характеризується різкою зміною серцевого ритму — його почастішанням (тахікардією), нерівномірністю або різким урежением (атріовентрикулярною блокадою) та втратою свідомості;
  • мозкової. Провідним симптомом при цьому є сильний головний біль, яка може супроводжуватися розладом зору, порушенням свідомості. Нерідко при цьому виникають паралічі;
  • атиповий. Він виражається в нападах болю різноманітної локалізації;
  • безсимптомний. При цьому варіанті перебігу людина не відчуває болю. Інфаркт виявляється випадково по електрокардіограмі і при спеціальних дослідженнях крові.
  • Гострий період. Тривалість його становить 10 днів з моменту виникнення інфаркту. Саме в цей час відбувається остаточне формування зони некрозу на місці загибелі клітин міокарда і починається утворення рубця. Як і у найгостріший період, хворому показаний суворий постільний режим. Зазвичай цього періоду супроводжують ознаки запального процесу — підвищення температури тіла, нудота, зміни в аналізах крові, відповідні запалення. У цей період можливе виникнення серйозних ускладнень, таких як шок, набряк легенів, аритмії.
  • Підгострий період. Він триває близько 8 тижнів. У цей час рубець ущільнюється, заміщається сполучною тканиною. Хворому вирішуються перехід на напівпостільний режим і виконання елементарних фізичних навантажень у вигляді занять лікувальною гімнастикою в палаті під контролем інструктора лікувальної фізкультури.
  • Постінфарктний період. Він триває півроку з моменту початку захворювання. Хворого переводять на поліклінічний режим. У поліклініці хворий проходить ступені реабілітації під контролем фахівців. У цей період не можна виключити виникнення повторного інфаркту. Це може статися як у стані спокою, так і при фізичних навантаженнях. Він може проявитися як повторний інфаркт, серцева недостатність або стенокардія спокою.

Діагноз цього захворювання встановлюється за сукупністю кількох ознак, найважливішими з яких є типові больові відчуття, зміни на електрокардіограмі і в спеціальних аналізах крові, що вказують на ушкодження клітин серця.

Класичною картиною болю при інфаркті міокарда вважається тривала, інтенсивна, що стискає біль за грудиною, яка не залежить від положення тіла. Вона супроводжується пітливістю, страхом смерті, частіше спостерігається у ранкові години. Біль не проходить після прийому нітрогліцерину.
Народні засоби лікування інфаркту міокарда
Фітотерапія

  • Рецепт: по 50 г листя суниці лісової, плодів шипшини коричного.

Інгредієнти змішати, залити 0,5 л кип’яченої води, поставити на розігріту водяну баню на 15 хв, потім зняти і процідити після повного охолодження. Масу віджати і довести кип’яченою водою до початкового об’єму.
Приймати по 1 / 2 — 1 / 4 склянки 2 рази на день до їди.

  • Рецепт: по 20 г подрібнених коренів валеріани, трави пустирника серцевого, плодів кмину, 1 склянку окропу.

Інгредієнти змішати. 1 ст. л. збору залити окропом, поставити на водяну баню на 15 хв. Наполягати 30 хв. Процідити, сировину віджати.
Приймати по 1 склянці перед сном.

  • Рецепт: по 20 г квіток глоду, подрібненого кореня валеріани, 15 г трави горицвіту весняного, 1 склянку окропу.

Інгредієнти ретельно перемішати, 1 ст. л. збору залити окропом, настоювати 40 хв у теплому місці, процідити, сировину віджати.
Приймати по 1 / 2 склянки 2 рази на день вранці і перед сном.

  • Рецепт: по 2 частини квіток безсмертника піщаного, квіток пижма звичайного, по 1 частини оману високого (коріння), коренів кульбаби лікарської, 5 частин звіробою звичайного, 3 частини трави шавлії лікарського, 0,5 л крутого окропу.

Всі компоненти змішати, 3 ст. л. збору залити окропом і настоювати в термосі 10 ч. Настій процідити.
Випити настій в 3 прийоми протягом дня, до їди.

  • Рецепт: по 5 г трави горицвіту весняного, трави желтушніка сіруватого, квіток еспарцету, 1 склянку окропу.

Збір залити окропом, кип’ятити на повільному вогні 10 хв, перелити в стакан, настоювати до охолодження.
Приймати по 1 / 2 склянки 2 рази на день за 30 хв до їди. Курс лікування — 6 місяців.

  • Рецепт: по 25 г листя ожини сизої, трави пустирника звичайного, по 15 г листя омели білої, трави сухоцвіту болотної, 20 г листя маренки запашного.

Всі інгредієнти змішати, залити 0,5 л кип’яченої води, поставити на водяну баню на 15 хв, потім зняти і процідити після повного охолодження. Довести кип’яченою водою до початкового об’єму.
Приймати по 1 / 2 склянки 4 рази на день до їди.

  • Рецепт: по 20 г шишок хмелю, трави деревію, трави валеріани лікарської, листя меліси, кукурудзяних рилець, 1 склянку окропу. 2 ст. л. збору залити окропом, закрити кришкою, наполягати на водяній бані. Остудити, процідити, сировину віджати. Приймати по 1 / 2 склянки 1 раз на день вранці за 30 хв до їди.
  • Рецепт: 20 г квіток крестовніка широколистого, 10 г трави еспарцету, 1 л кип’яченої води. Суміш залити водою, наполягати на водяній бані 5 — 7 хв, процідити, сировину віджати. Приймати по 1 / 2 склянки 1 раз на день вранці за 30 хв до їди, протягом місяця.
  • Рецепт: 2 частини плодів глоду, 6 частин трави горицвіту, 3 частини мелених пелюсток соняшника, 2 частини копійочник чайного, 6 частин суниці, 1 склянку холодної кип’яченої води. 2 ч. л. збору залити водою, настоювати 2 год, залити окропом і поставити на водяну баню на 5 хв. Процідити, сировину віджати. Приймати по 1 склянці 2 рази на день за 10 хв до їди.
  • Рецепт: порівну трави копійочник чайного, трави горицвіту весняного, листя розмарину, квіток лаванди, пелюсток троянди, трави гречки посівної, 2 склянки окропу. 3 ст. л. збору залити окропом, настоювати до охолодження. Процідити, сировину віджати. Приймати по 1 / 2 склянки 2 рази на день за 10 хв до їди.

Лікування злаками

У пророщених злаках міститься набагато більше поживних речовин і мікроелементів, ніж у звичайних зернах. У процесі проростання зерна кількість поживних і біологічно активних речовин у ньому збільшується в кілька разів. Крім того, в проростках містяться мікроелементи. При використанні в їжу проростків організм людини витрачає значно менше сил на їх перетравлення і засвоєння у порівнянні з продуктами, отриманими з сухого зерна.

Важливу функцію ця їжа виконує при дії на серцево-судинну систему, тому що разом з активізованою поживними речовинами серцевий м’яз отримує в кілька разів більше активних органічних і мінеральних речовин.

Існує кілька способів пророщування зерна в домашніх умовах.

Найпростіший і надійний спосіб — банковий. Для цього беруться майонезна банку, зерно (2 / 3 банки), марля і скляний піддон. Зерно попередньо обробляють і дезінфікують (0,25%-ним розчином марганцівки, а потім окропом), насипають 2 / 3 банки і заливають водою. Вода також має бути попередньо очищена і збагачена мікроелементами, тому що від якості води напряму залежить якість пророщеного зерна.

Через 10 — 12 год воду, що залишилася зливають, паростки пшениці викладають на скляний піддон, на якому викладена чотиришарова марля, змочена збагаченої водою.

Зверху зерно накривається ще 4 шарами марлі і залишається на 2 дні. Паростки повинні досягти довжини 1 см.

Для цього необхідний піддон або лоток (з нержавіючої сталі, емальований або з харчової пластмаси) з висотою стінок 5 — 6 см. На дно кладуть мішковину.

Активніше зерно зростає на світлі. Для цього можна влаштувати підсвічування лампами типу «Флора». Зерно (ячмінь, овес, пшеницю, жито та ін) насипають шаром в 3 — 4 см і витримують при температурі 15 — 20 ° С протягом 3 — 4 днів до появи паростків довжиною не більше 5 мм. Після закладки зерна на пророщування його слід накрити зверху марлею і залити водою до промокання марлі. Після набухання зерна воду знову слід долити. Необхідно щодня стежити за вологістю зерна. Воно не повинно пересихати. Далі проросле зерно промивають і вживають в їжу.
Традиційні засоби лікування інфаркту міокарда

У наданні медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда беруть участь різні структури: спеціальні бригади «Швидкої медичної допомоги», стаціонари, поліклініки, спеціалізовані санаторії.

В умовах стаціонару діяльність фахівців спрямована на усунення порушень функцій серцево-судинної системи, ускладнень, що виникають при цьому захворюванні з боку інших систем організму, активізацію хворого, розширення рухового режиму та підготовку хворого до періоду реабілітації.

У початкових стадіях інфаркту міокарда основні лікувальні заходи мають на меті зменшити больовий синдром і усунути виникаючі ускладнення. При цьому застосовуються різні знеболюючі препарати, включаючи і наркотичні речовини. Також використовуються ліки, які нормалізують згортання крові, що усувають аритмію. До кінця стаціонарного етапу пацієнт повинен повністю обслуговувати себе, самостійно підніматися на 1 — 2 прольоти сходів і здійснювати короткочасні прогулянки в кілька прийомів протягом дня. Крім того, лікарями вирішуються завдання психологічного та педагогічного плану. Відновлення здоров’я і працездатності — ось головна мета. Необхідно пам’ятати, що рубець після перенесеного інфаркту не може зникнути, і серцю належить навчитися виконувати свої функції в нових умовах.

Успіх багато в чому залежить від волі, наполегливості, активності пацієнта і дотримання ним рекомендацій фахівців. Крім отримання медикаментозного лікування в стаціонарі, хворому необхідно систематично займатися лікувальною гімнастикою, розумно загартовуватися, раціонально харчуватися. Після виписки зі стаціонару слід протягом 3 — 4 днів виконувати рекомендації і дотримуватися режиму, призначений в клініці. У подальшому, в домашніх умовах, можна самостійно займатися лікувальною фізкультурою. Головне завдання — привчати серце до фізичних навантажень поступово. Засобами до досягнення цієї мети є ранкова зарядка, лікувальна гімнастика, дозована ходьба. Дозована ходьба — найважливіша складова частина лікувальної фізкультури. Ходьба — природний спосіб пересування людини. Вона надає тренувальних дій на організм і сприяє відновленню функцій серцевого м’яза. Ходьба покращує апетит, зміцнює дихальну мускулатуру і збільшує життєву ємність легень. Крім того, ходьба заспокоює нервову систему і викликає позитивні емоції: бадьорість, гарний настрій. Однак ходьба, як і всяка м’язова діяльність, регламентується за часом, відстані і темпу. Початковий маршрут дозованої ходьби — 500 — 1000 м в темпі 70 — 80 кроків за хвилину. Потім, з третього тижня, тривалість ходьби можна збільшувати щодня на 200 — 300 м. Через місяць регулярних занять дозованою ходьбою поряд зі збільшенням відстані можна збільшити темп до 90 — 100 кроків за хвилину. Надалі рекомендується щодня проходити від 4 до 8 км. Під час ходьби необхідно відпочивати сидячи або стоячи (1 — 2 хв). Всі заняття повинні проходити під контролем пульсу і самопочуття.

Ходьбу слід здійснювати в будь-яку погоду, але в дуже холодну або жарку погоду її тривалість можна зменшити або замінити вправами в закритому приміщенні. Необхідно остерігатися охолодження рук і ніг.

Дозовану ходьбу краще починати не раніше ніж через 1 год після їжі або не пізніше ніж за 1 год до сніданку. Перед початком ходьби слід відпочити 7 — 10 хв, потім порахувати пульс протягом 1 хв і почати рух.

Кардіологічна дієта включає в себе багато продуктів, що використовуються при атеросклерозі. Це вживання овочів, фруктів, багатих на вітаміни, хліба з висівками.

Не рекомендується використовувати продукти, що викликають здуття живота і високе стояння діафрагми.

Їжа приймається 5 — 6 разів на день, вечеря повинна бути легким, не пізніше ніж за 3 год до сну.

Крім того, рекомендується обмеження вживання кухонної солі до 5 г на день.

Кухонна сіль має здатність утримувати воду, крім того, її компоненти в надмірних кількостях можуть надавати небажану дію на роботу пошкодженого міокарда.

Хворим також рекомендується обмежити вживання рідини до 1000 — 1200 мл на добу, включаючи перше блюдо.

З методів фізіотерапії при інфаркті міокарда застосовуються електросон з метою загального седативного впливу на організм, гідротерапія у вигляді різних лікувальних душів, 2 — і 4-камерні вуглекислі, сірководневі, кисневі ванни (для кінцівок).

Також застосовуються «сухі» вуглекислі ванни.

У неускладнених випадках ефективно використання лазерної терапії області серця.

1 comment to Інфаркт міокарда. Причини і механізм виникнення, перебіг, діагностика

Залишити коментар

 

 

 

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>